"Если я говорю языками человеческими и ангельскими, а любви не имею, то я – медь звенящая или кимвал звучащий". (1Кор.13:1)
К сему на память мне пришла одна притча:
Зашёл странствующий монах в церковь помолиться. Глядит – а вместо священника проповедует бес, одетый в одежды священника. Встал монах в сторонку и стал внимательно следить за речью беса, чтобы поймать его на слове, где он скажет неправду. Но бес всё говорил точно, как в Священном Писании, ничего не изменяя. И так было до конца проповеди. Проповедь закончилась. Люди разошлись. Тогда монах подошёл к бесу и сказал: – Я узнал тебя: ты – бес!
– Точно так, – отвечал тот.
– Я хотел поймать тебя на слове, но ты всё говорил правильно!
– Я старался, – ответил польщённый бес.
– Так в чём же твой секрет?
– Я говорил без любви в сердце, и знаю, что эти люди по моим словам поступать не будут. А этого для меня уже достаточно.
Истинно, только любовь изменяет сердца и приносит вечный плод духа.
Комментарий автора: Зашёл странствующий монах в церковь помолиться. Глядит – а вместо священника проповедует бес, одетый в одежды священника...
Николай Погребняк,
Россия
Родился в 1961 г. в Кокчетавской области Казахской ССР. После окончания Омского политехнического института работал инженером-конструктором. В 1995 г. по вере принял водное крещение в РПЦ. Позже работал в Центре реабилитации, исполнял диаконское служение и читал лекции. Писатель, популяризатор христианских ценностей и христианского учения.
Прочитано 2021 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
